Є моменти, коли простір лише формується – ніби вдихає перед першим словом. Стіни ще голі, у повітрі пахне свіжою фарбою, іноді пилом і надією. Але вже можна відчути – тут житимуть люди. І життя потроху повертається. 🫂 У партнерстві з Благодійним фондом «Схід SOS» ми облаштовуємо адаптаційний родинний шелтер для сімей, які евакуюються разом із маломобільними рідними. Ще зовсім недавно це приміщення було просто будівлею. ❤️ Тепер ми наповнюємо його змістом: турботою і відновле

Шелтер "Без Меж" Волонтер-68 Харків. Місто живе під постійним гулом війни, але вулиці заповнені людьми, і життя триває. Десь далеко - обстріли, десь поруч - звичайні кроки по порожньому тротуару. У приймальному покої Харківської обласної лікарні «Волонтер-68» чекають на виписку. Світлана Костянтинівна тільки що завершила реабілітацію після тяжкої травми голови, після жорстокого нападу. Один син зник безвісти, другий служить на фронті під Покровськом, зв’язку з ним немає. Ліка

Фото: Волонтер 68 Шелтер "Без Меж" Харків. Місто, яке не спить. Воно тільки іноді завмирає - між вибухом і луною. Мене звати Ольга Володимирівна. Мені 55.Я жила, як ти: робота, дім, кредит, кіт, що спить біля батареї. А потім - 24 лютого. Гул, схожий на удар у груди. Вибух, який розбудив не лише мене, а й все місто.Вікна вилетіли, стеля тремтіла, мовби дім хотів втекти від страху. Того ранку моє звичайне життя скінчилося. Ми ховалися в підвалі, слухали, як над нами виє небо.

У межах проєкту «Гідність та безпека. Допомога поруч», який фінансується Жіночим фондом миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) та технічним партнером ООН жінки в Україні   ми провели серію заходів, спрямованих на виявлення потреб наших бенефіціарів. Наша команда переконана, що якісна допомога починається з діалогу, коли ми не просто допомагаємо, а слухаємо тих, кому допомагаємо . Одним із ключових інструментів стали фокус групи, метод, який дозволяє

Навчання для нашої команди — це більше, ніж просто знання. Це адреналін, напруга і готовність діяти в умовах, коли від секунди залежить безпека всіх навколо. Наша команда Волонтер-68  взяла участь у спеціалізованому навчанні «Short Range Attack Drone Awareness & Counter Measure» . Це була антидронова підготовка, і я вам скажу — це не просто лекції. Нас підстерігали FPV-дрони , які зависали над головами, кружляли, шурхотіли своїми гвинтами, ніби шепотіли: «Спробуй сховатися».

Харківський вокзал це місце, де потяги приходять і йдуть, та тисячі ніг відбивають свій ритм по плитці, голоси змішуються в єдину хвилю шуму. Але серед цієї хвилі є ті, кого часто не помічають. Ті, для кого сходи це не просто архітектура, а справжня перешкода. Бабусі й дідусі на інвалідних візках — вони приїжджають сюди з навколишніх прифронтових сіл і міст, щоб поїхати далі. Хтось на лікування, хтось до дітей, які евакуювалися, а хтось просто шукає спокійніше місце, де не чу

Дорога почалася не з карти і не з плану. Вона почалася зі звуку, схожого на дзижчання великої мухи, що зависла над селом. Тільки це була не муха. Це був дрон. І з того моменту все стало іншим, небо, дихання, навіть тіні здавалися підозрілими. Повітря пахло пилом і порохом. Ми приїхали в Новодонецьке, щоб забрати людей. Їх уже вивезли з Добропілля — там було занадто гаряче, щоб хтось міг залишитись. Зруйновані домівки стояли порожні й чекали останнього удару. Ми були не самі.

Ми завітали до Департаменту соціальної політики Харківської міської ради. Під час інформативної сесії в межах Проєкту Малих Грантів  ми розповіли про важливість розвитку соціальних послуг для сімей з дітьми. Участь у зустрічі взяли представники управлінь соціального захисту населення адміністрацій районів Харківської міської ради — відверта розмова про потреби родин та нові можливості співпраці. Війна посилила потреби вразливих сімей, тому цей проєкт допомагає громадам створю

Найстарші - Найпотужніші: Чому досвід Жінок 60+ є "Кодом" Миротворення? Життєвий досвід _ це наш найважливіший ресурс для стійкості,...

30 працівників першої ланки, які щодня рятують, доглядають та підтримують людей з інвалідністю, на кілька годин залишили буденність і...

Любові Іванівні — 87. Вона сліпа. Вона пам’ятає німецьку окупацію у своєму дитинстві, пам’ятає холод, страх і голоси дорослих, які...

Війна вчить, що шлях до безпеки — це не один крок, а десятки маленьких зусиль, складених у єдину історію. Для Віктора і Катерини цей шлях...