Оголошення про Відкритий Тендер На постачання  Мобільний Ступенчатий підйомник для крісел колісних М. Харків                                                                            2 травня 2025 року Замовник:  Громадська організація «Центр надання гуманітарної допомоги «Волонтер-68» за проєктом «Драйв Інклюзії 2.0», який реалізується у межах проєкту EMPOWER, що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку (BMZ) спільно з Європейським Союзом та реалізується GIZ Ukraine, оголошує про проведення Тендеру на постачання  Ступенчатого підйомнику для крісел колісних     Дата оголошення тендеру 02.05.2025 року Термін подання тендерних пропозицій 22.05.2025 року (включно до 23.59 годин) Дата оголошення переможця 23.05.2025 року Предмет закупівлі Мобільний ступенчатий підйомник для крісел колісних   Кількість 2 одиниці Форма оплати Безготівковий розрахунок Умови оплати Оплата по факту поставки Строк поставки до 31 травнz 2025 року Умови участі у тендері: ●   Лист-заявка від учасника (в довільній формі з обов’язковим зазначенням про бажання прийняти участь у тендері, обізнаність з умовами проведення тендеру та згодою на обробку персональних даних); ●   Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (наявність відповідних видів економічної діяльності, інформація про посадових осіб тощо); ●  Пропозиція вартості під'омника. Постачальник може запропонувати різні  модифікації мобільних під’омників для під’ому маломобільних  осіб на кріслах колісних. Пропозиції, направлені після 22.05.2025 року, не розглядаються ( для поштових відправлень дата прибуття на відділення Нової пошти Харків відділення поштомат №43045 – 22.05.2025р.)  . ●  Вартість пропозиції не має перебільшувати 190000,00 гривень ( за 2 одиниці). У випадку, якщо пропозиція вартості перебільшує бюджет, Замовник може відхилити пропозицію. До оголошення переможця інформація про пропозиції не розкривається.   Заявка та документи до неї приймаються в закритих конвертах, з обов’язковим зазначенням на конверті:  теми листа: «Пропозиція на конкурс «Мобільний ступенчатий підйомник для крісел колісних» та найменування учасника конкурсу   Заявки приймаються нарочним (кур’єрською доставкою) за адресою м. Харків, Макіївська 51А, контактний тел 0991610348. Або Нова пошта  : ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЦЕНТР НАДАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ "ВОЛОНТЕР-68" ЄДРПОУ 44808422 Бєлоус Роман Анатолійович 0968405325 ВІДПРАВЛЯТИ НА ОРГАНІЗАЦІЮ. Поштомат "Нова Пошта" №43045 м.Харків Уточнення та питання можете надіслати до 22.05.2025 включно, на електронну адресу  vvolonter68@gmail.com Критерії відбору переможця (в порядку значущості): Кандидат, який набрав максімальну кількість балів обирається переможцем. Максімальна кількість балів 100  балів. Крітерії 1.     Цінова пропозиція вартості під’омника, максімальна кількість балів 50 балів за найнижчу пропозицію. Усі наступні пропозиції отримують бали за спаданням з кроком 10 балів , наприклад 50-10=40, 40-10=30 і так далі. 2.     Функціональні характеристики підйомника (25 балів): відповідність технічним вимогам ( надаються нижче) Відповідність 25 балів,   відсутність  0 балів. 3.     Наявність кодів КВЕД відповідної діяльності 25 балів, відсутність 0 балів. Технічні умови додаються   Технічні умови до Відкритого Тендеру На постачання  Мобільний ступенчатий підйомник для крісел колісних 1. Навантаження 120-180 кг 2.Ширина кріплення для візка регулюється в діапазоні 50-80 см. 3.Вихідна потужність електродвигуна 120 -180Вт 4.Матеріал: високоміцний алюміній 5.Акумуляторна батарея: не менш 13 А/год 24В 6. Запас ходу на одному заряді 500-800 ступеній 7. наявність сертифікатів якості

Усвідомити значення волонтерства як втілення правозахисної діяльності в історії європейської цивілізації є річчю не лише помічною для тих, хто сьогодні залучений до цієї діяльності, але і тих, хто бажає глибше збагнути, чим є європейська цивілізація у своїй основі. Починаючи з моменту, коли християнська доктрина проголосила, що страждання слабких і немічних варті уваги, ця теза довший час лишалася пропагандистським маніфестом та політичною маніпуляцією. Адже гарантувала слабким і немічним компенсацію у світі потойбічному, а у світі поцейбічному закликала змиритися зі своїми нещастями, паралізуючи в більшості аспектів будь-який індивідуальний супротив і соціальний рух. Таким чином християнство заперечило Аристотелеве означення людини як політичної тварини, що було основоположним елементом елліністичного світогляду, наполягаючи, що людина це створіння Боже і внаслідок залежить від політики його намісників на землі. Проте західне християнство через розділення церковної і світської влади уможливлювало формування незалежних від обох гілок влади протогромадських інститутів і розповсюдження неортодоксальних поглядів. Приклад тому доба Відродження і паралельний їй рух Реформації. В цей час зароджується ідея права на вільну від догматів інтелектуальну інтерпретацію реальності. А від поширення такої вибухової ідеї недалеко до притаманного Європі і понині способу оцінювати факти, що загальновідомий як критичне мислення.   Конфлікт між виборюванням і захистом прав – з одного боку – і заперечення новацій, що невідомо до чого призведуть – з другого – з кожним витком європейської історії набувають усе більш гострого характеру. І місце волонтерства в цьому конфлікті у перших лавах. У зв’язку з чим виникає чимало питань, відповісти на які однозначно і односкладно важко. Приміром волонтерство є благодійністю в чистому вигляді чи обумовлюється якимись додатковими і зовнішніми обставинами, наприклад, політичними? Іншими словами, емпатія волонтера розповсюджується безумовно на всіх або тільки на вибіркові групи бенефіціарів? Чи є волонтерство тотожним соціальному активізму, якщо ні, то чим вони відрізняються? Чи впливає волонтерство на зміну сталих суспільних  інститутів, якщо так, то в який спосіб? Зрештою, як новочасна європейська філософська думка рефлексувала з приводу свободи волі та індивідуальної відповідальності, без яких еволюція соціальних відносин і, зокрема їхній феномен – волонтерство, неможлива? Ці питання і відповіді на них  ми збираємося висвітлити у серії дописів. Європейські філософи, соціологи та правознавці різних епох, поділяться з нами своїми міркуваннями з означеного приводу. Що відкриє, на наше сподівання, розуміння шляху, який подолала європейська гуманітарна думка за останні майже п’ятсот років.

Я, Губарєв Володимир Олександрович, народився 4 березня 1955 році в с. Подоли, Куп’янського району. Жив, працював, одружився.  Жінку звуть Світлана. Маю доньку і онуку, якій вже 8 рочків. Родина дуже хороша, я всіх дуже люблю і страшенно дорожу ними. Здоров’я маю слабкеньке, хворію з 2000 року, є інвалідом ІІ групи загального захворювання. Часто турбує серце, стрибає тиск. Вперше стався мікроінсульт, а вдруге вже серйозно розбило. Дуже ще сильно непокоюся за свій дім, болить душа за рідні стіни. А серце просто плаче і рветься додому вернутися з родиною. Куп’янськ був під окупацією з березня 2022р. Спочатку було відносно спокійно, чути лише далекі перестрілки, але як все почало наближатися нам дуже ставало страшно. Щодня ми бачили і чули як по трасі і по селу рухається воєнна техніка: танки, бтр-и, сау і решта. Нас це лякало так, що важко описати словами. Літали літаки та гвинтокрили: гвинтокрил залетить постріляє і летить собі геть, танк заїде постріляє і їде собі. Хату розбили – без вікон, без дверей. Вертатися нема куди! А ми сиділи у погребі зі свічкою, не було води, газу. Сиро, зимно, щоб хоч якось зігріти – тулилися одне до одного. Унучка сильно плакала, просила, щоб вони припинили стріляти. Коли було трохи тихіше, ми піднімалися з погребу і намагалися щось приготувати на вогнищі.    Було навіть таке, що ми цілими днями не виходили з погребу, а під нашими ногами здригалася земля. Благали лише про одне, аби залишитися живими. Ірина Ворвуль Я був евакуйований волонтерами 27 вересня 2023 року без родини. Родина поїхали до Голландії, дружина щодня телефонує, нещодавно приїздила з унучкою. Наразі мешкаю у Харкові в гуртожитку №… За мною доглядає соціальна працівниця з організації «Волонтер-68», з усім мені допомагає, що я не попрошу її зробити. Ірина добра і чуйна жінка, мені дуже пощастило з такою помічницею. Я дуже вдячний, що є така організація, спасибі їм велике. Вони займаються вкрай доброю справою, підтримуючи таких людей як я. Безмежна їм дяка!

Мені – 85 років. Я мешкала у селищі Ківшарівка, Куп’янського району. Жили добре в квартирі з усіма зручностями, у будинку з дружніми сусідами. Отримувала пенсію. Мала свою ділянку землі із задоволенням займалася городиком. Я жила сама, бо чоловік помер задовго до війни, тож я удова вже двадцять років. З початком війни зоставалася у селищі. До останнього вірила, що все це скоро минеться, бо їхати було ні до кого і нікуди, тому лишалася допоки будинок був цілий. Проте коли після прильоту повилітали всі вікна і двері, будинок перестав бути придатним для проживання. Після цього я виїхала. Не передати словами скільки страху я натерпілася під час евакуації. Через бомбардування я стала недочувати плюс до кучі інших болячок: протрузії хребта, вади зору, травми колін – часом необхідно викачувати рідину з колінних суглобів. Лариса Пісня Виїздили з допомогою волонтерів. Привезли до Харкова, з початку поселили в якійсь барак з циганами та жахливими умовами. Добре, що раніше в Харків переїхали мої добрі сусіди по селищу, вони винаймають квартиру у місті. Спасибі їм – забрали мене бідолашну. Потім Наташа – сусідка, в якій я жила – знайшла цей гуртожиток провулок Руставелі 7, де я мешкаю по сьогодні. Гуртожиток – хороший, з усіма зручностями. Керівництво турботливе, прихильне. Дуже вдячна організації «Волонтер-68» за соціальну працівниці, яку дали мені в поміч.

Свідоцтва жертв російської агресії, досвід перебування в окупації, психологія та самоусвідомлення наших співгромадян під час важких випробувань є тією частиною нашої модерної історії, без належного осягнення якої побудова спільного національного майбутнього не матиме міцного підмурівка. Особливого значення набувають, так би мовити фотографічні фіксації подій, думок і психофізичних станів у самому не відрефлексованому викладі, що якнайточніше передають безпосередній досвід. Ми публікуємо власноруч написані спогади однієї з наших підопічних без жодних змін і правок, тим більш автентичними та психологічно достовірними, на нашу думку, вони відкриваються читачеві. Я, Чоломбітько, Віра Олексіївна, 1938 року народження, жителька с. Липці Харківського р-на з 1959 року. Все моє життя пройшло у цьому селі. Тут народилися діти (два сина) онуки, правнуки. Сини жили окремо від мене своїми сім’ями, своїми заботами. В мене був свій будинок, огород, садок і все що буває на сільських ділянках. Я працювала на різних посадах в торгівлі (28р. неприривного стажу в одній організації). З чоловіком життя не склалося з дуже тяжких причин. В 1993р. вийшла на пенсію. Пенсія мала була, стала розводити живність: корову, свинню, курей, индовуток [індокачок], телят. Думала здужаю, але мене ніхто не підтримував і я все збула, бо самій було нездолати цю ношу. Занімалась тільки огородом: садила картоплю і різну огородину. Прийшла незалежність України. Розруха всього, що було нажито. Але ми вижили, побороли всі ті недоліки, які проявляли наші державні діячи. Україна відродилася, стала рости, забажала дружби з Європою. Але знайшовся ірод КГБ-ст, якому наша незалежність стала комом в горлі. Він напав на нашу багатостраждальну, любиму, цвітучу країну. 24 лютого 2022р. у 5 годині утра Липці прийняли перві удари бомб. За ударами пішли БТР-и з військовими. Я живу в центрі села бачила і чула все своїми очима. Вночі цього числа в 11-12г. пройшла по трасі армада машин, танків з солдатами в сторону Харкова. Говорити, що страшно було – не можу, тому що не вірилося, що супостат наважиться бомбити нашу Україну. Можливо в моїх мізгах заложено було ще в дитинстві безстрашія тієї війни, яку я пройшла. Ось я нікуди і не думала тікати. Він, проклятий , став закидати нас гуманітарками, [аби] доводити, що він прийшов як визволитель. Ми, звичайно, брали, але не продавали себе, свою Україну, свою мову, свою землю проклятому москалю. Так пройшло пів року. Електрики не було, газу теж. Приходилося шукати хоч-якого хмизу щоб що-небуть зварити, нагріти води помитися, постирати. В цей період я занімалася огородом. Коли не було обстрілів, виходила на огород обробляти землю. А надімною летять ракети, йшла трасса над моєю хатиною. Лежу на землі і слухаю де впало, встаю і продовжую полоти. Ось таке було життя. А 11 вересня вночі мене первий раз розбило. Коли тікали фашисти вони заложили в бокс ракету дальньої дії. Ось вночі вона і рвонула. Була побита криша на фігелі [флігелі] і хаті. Ну це ще були цвіточки  -  ягідки були впереді. В цей період я вже була одна. Всі евакуїровавшиїся [ті, хто евакуювалися], потікали як криси, а мене залишили доглядати їхні хати, та мого свата – невістчиного батька. Ось цього свата я і доглядала більше місяця. А він глухий, вередливий, давай йому дієту, клізьму і тому подібне. 11 вересня вернулися наші солдатики. Ми повилазили з подвалів, повеселіли, зібрали урожай на огорадах, полагодили побите. Електрики дали світло, газовики газ, все це в нас було аж до 6 травня 2024 року. Казалось, що життя налажується, але це було затишшя перед бурею. Фашист не дрімав, він думав поставити нас на коліна. 5 грудня 2023р. мене розбило другий раз. Було пряме попадання у фігель. Я спала у будинку і проснулася від того, що вилетіли двері де я спала. Ніч, я роздіта, вікна побиті, фігель розбитий, двері серед двору лежать, сарай, гараж, погріб, туалет – одна груда каміння. Хоть як-небуть забили вікна, збити докучі двері, накрити кришу брезентами, прийшли сусіди, помогли. Так я там і зустріла 2024 рік. Тепер уже було страшно, але я все-таки залишилася там. Розбирала завали, витягала, що змогла, одна, бо нікому було допомогти. Правда, продуктову гуманітарку допомагала моя сваха Таня і син, який вернувся нібито «доглядати» мене, а сам на другий день утік у тестеву хату, бо його була розбита теж цілком, одні уламки валялися та щебінь. Як я не храбрилася, ну прийшлося іти до сина в сватову хату. Тут не так бомбило, як у центрі, але не довго. Супостат почав приміняти «каби», зажигаючі ракети, гради, безпілотники і розбивати мирні людські будинки, адміністративні пункти, магазини, школи, лікарню. Це був якійсь ад. Не було і минути, щоб щось не летіло над хатою чи поблизу хати. Ми більше сиділи в підвалах чим в будинку. Син ховався в сусідньому підвалі, а я вдома одна. Піду до нього, а він дивиться на мене і плаче – говорить: «Мамо, нас поубивають, ми смертники». Я сіла біля нього, обняла і говорю: «Давай сидіти вмісті, щоб коли нас поубиває, ми були разом, а то потім буде трудно шукати останки наші». Я розуміла, що ми смертники, але допомоги ми уже не ждали. Син нівяку не хотів їхати, а я не змогла залишити його одного. Вилізала з підвалу пригинаючись, збирала сугиняк, щоб затопити і нагріти води на чай, вже не кажучи за їжу. В цей час я почула, що щось грюкає в ворота. Це були поліцейські, які приїхали нас забрати. Їм з-за кордону подзвонила моя невістка, щоб нас забрали звідси силою. Він не хотів їхати, його силою витягли з підвалу, посадили в машину. Вони ризикували теж своїм життям, щоб  нас вивезти, бо тут вже не було можливості ні їхати, ні стояти. От нас сфатили голих, як кажуть, і босих посадили в машину, в чому були одіті в тому і приїхали на наш пункт, де оприділяли де кому жити. Я хотіла хоть що-небудь кинути в сумку, а за мною бігають, умоляють бросити і тікати, бо над нами вищать, свістять ракети, бомби. Ми спаслися, дорогою не побило. Ось так я стала бомжихою. Ольга Мушарова Нас оприділили 17 травня 2024р. в общежитіє на Ярослава Мислі №... Умови тут хороші: світлі кімнати, душова, кухня, прачечна, туалет, а тільки немає здоров’я. Хожу зігнута з палкою, боліт позвонок, ізносився з роками. Оділи нас чужі люди, небайдужі до нашої біди. Мені допомагають «Волонтери – 68», якими я дуже дорожу. Я бажаю цим служителям доброти, які наділені щедрим даром мудрості розуму терпіти горе і трудності людей, від усього серця здоров’я Вам дорогі наші помічники. Особливе велике спасибі моєму волонтеру Олі , яка з терпінням і увагою відноситься до моїх просьб.

В документі нашої організації, що ми згадуємо вдруге, визначені конкретні вихідні пункти і доволі читки орієнтири у майбутньому, до яких ми прагнемо наблизитися. Хто ми є Щодо вихідних пунктів – ми є організацією, що сфокусована на всебічній допомозі особам з інвалідністю, які найбільше потерпають від війни. Складні випадки - наш профіль. Воднораз ми не є тими, хто женеться за статистикою результатів та втрачає фокус з людини. Ми бачимо світ, в якому інклюзивність та рівність є нормою і вважаємо себе тими, хто цю норму просуває. Ми є видимими у своєму регіоні лідерами змін у сфері оперативної допомоги особам з інвалідністю, їхньому оточенню та патронатним службам за умов воєнного часу. Ми відчуваємо себе пропагаторами ідей інклюзивності, втілюючи їх щодня у практичні вчинки. Через свої канали комунікації ми впроваджуємо міжнародні стандарти інклюзивної освіти та політики у спектрі від лекційної роботи до залучення ЗМІ. Ми є платформою для професійних обговорень стейкхолдерів  і допомагаємо колегам по цеху трансформувати наш власний досвід у стандартизовані інструменти та алгоритми фахової допомоги. Ми працюємо безпосередньо з людьми з інвалідністю і бачимо своїм обов’язком унаочнити їхню присутність у громадах. Зняти для загалу покров невидимості з їхніх життів. Ми сприймаємо нашу організацію як чотирипроменеву зорю, що символічно означає сяючий дороговказ у ночі: ми – платформа, ми – експерти, ми – голос  ми – мережевий вузол. Регістр нашого голосу налаштований на кілька тонів і його звучання залежить від аудиторії, для якої він лунатиме і контексту, в якому він себе проявить. Наш тон, в першу чергу український, в другу - коректний, в третю - ніколи не пафосний, хоча і не ортодоксальний. Під час евакуації ми не ведемо дискусій – ми діємо, тож в ці критичні моменти наш тон можна назвати директивним. Ми розповідаємо про свою польову роботу без ажіотації, хоча вона вочевидь емоційно заряджена. Наші освітні програми передбачають більш емоційну подачу, адже аудиторія, котру ми залучаємо не сприймає жодного академізму, бо наша цільова група – здебільшого люди старшого віку.  Чого ми прагнемо Серед своїх програмних завдань ми бачимо створення всеукраїнської мережі «Амбасадорів інклюзії», яка повертає особам з інвалідністю суб’єктність і складається не тільки з тих, хто допомагає, а й тих, хто потерпає. Мережі, яка взаємодіє, навчається та впливає на оточення. Ми висвітлюватиме покроковий процес її становлення, адже спостереження за еволюцією соціального організму також є шляхом розуміння та прийняття нових форм суспільних відносин. Посилити свій вплив на сферу інклюзії (особливо в тому, що стосується допомоги  в екстремальних умовах): організація авторських тренінгів щодо евакуації, транспортування та надання першої допомоги, логістика; друк та розповсюдження флаєрів, посібників з алгоритмами дій; проведення цільового форуму; організація експертного круглого столу. Покращити якість контенту та урізноманітнити канали та формати: вдосконалити контент для ТікТок (перехресні посилання між каналами наших комунікаці); поширювати наші матеріали у мережі LinkedIn з урахуванням її формату; урізноманітнити контент на YouTube. Підняти рівень громадської обізнаності щодо питань інклюзивності та доступності: створення словника інклюзивності; проведення інформаційних кампаній для тих, хто стикається з проблемою бар’єрності по роду своєї діяльності; Зберегти історію організації: написання книги «волонтер-68»; створення серії документальних фільмів на основі власних архівних зйомок і розповідей учасників подій, що відображатимуть атмосферу, зміст і технологію роботи професіоналів у кризових умовах; створення цифрового  «Музею волонтерської пам’яті». Розширення масштабу висвітлення правозахисної тематики як глобального тренду: публікація аналітичних матеріалів з відповідної тематики у форматі лонг-рідів. В нас насправді грандіозні плани.

Головою загальних зборів ГО «Центр надання гуманітарної допомоги «Волонтер-68» була затверджена комунікаційна стратегія на 2025 – 2027 роки. Вперше в одному документі було задекларовано та зведено комплексне розуміння цінностей, місії, головних та супутніх цілей організацій і її внутрішні політики. Приміром, серед цінностей було вирізнено різноманітність, цілісність, винахідливість, співробітництво та досконалість. Головною місією була визначена життєво необхідна допомога особам з інвалідністю та їхнім родинам, а також порятунок співвітчизників з небезпечних районів, до яких наблизились загарбники. Основною статутною метою організації обрано захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних та екологічних; здійснення добровільної безкорисливої, соціально спрямованої, неприбуткової діяльності шляхом  надання підтримки та необхідної допомоги особам, що її потребують. Серед внутрішніх політик ми зазначили наступні: 1. Правила внутрішнього трудового розпорядку 2. Кодекс етики 3. Кодекс поведінки членів, волонтерів, працівників 4. Політика використання і захисту персональних даних 5. Політика запобігання конфлікту інтересів 6. Політика щодо протидії шахрайству, хабарництву, увага до повідомлень про серйозні інциденти 7. Політика щодо боротьби з тероризмом 8. Політика захисту від сексуальної експлуатації та зловживань (PSEA) 9. Політика гендерної рівності 10. Політика забезпечення гуманітарних принципів  11. Порядок отримання, використання та обліку благодійної/гуманітарної допомоги 12. Політика здійснення закупівель товарів, робіт та послуг 13. Політика щодо підзвітності перед постраждалим населенням 14. Положення про оплату праці 15. Наказ про облікову політику 16. Політика захисту дітей Основними напрямками діяльності наразі залишаються: адресна гуманітарна допомога для маломобільних осіб (гігієна, харчі, крісла колісні, засоби для особистої реабілітації); евакуації та патронажні перевезення осіб з інвалідністю; соціальний супровід, кейс-менеджмент (розв'язання питань розміщення, відновлення документів тощо); шелтери-прихистки з реабілітацією для маломобільних осіб з інвалідністю з доглядом 24/7; заходи  з попередження та протидії ґендерно зумовленому насильству серед жінок та літніх осіб.

М. Харків                                                                                 2 травня 2025 року Замовник:  Громадська організація «Центр надання гуманітарної допомоги «Волонтер-68» за проєктом «Драйв Інклюзії 2.0», який реалізується у межах проєкту EMPOWER, що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку (BMZ) спільно з Європейським Союзом та реалізується GIZ Ukraine, оголошує про проведення Тендеру на постачання  Ступенчатого підйомника для крісел колісних   Дата оголошення тендеру 02.05.2025 року Термін подання тендерних пропозицій 22.05.2025 року (включно до 23.59 годин) Дата оголошення переможця 23.05.2025 року Предмет закупівлі Мобільний ступенчатий підйомник для крісел колісних   Кількість 2 одиниці Форма оплати Безготівковий розрахунок Умови оплати Оплата по факту поставки Строк поставки до 31 травня 2025 року Умови участі у тендері: ●   Лист-заявка від учасника (в довільній формі з обов’язковим зазначенням про бажання прийняти участь у тендері, обізнаність з умовами проведення тендеру та згодою на обробку персональних даних); ●  Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (наявність відповідних видів економічної діяльності, інформація про посадових осіб тощо); ●  Пропозиція вартості під'омника. Постачальник може запропонувати різні  модифікації мобільних під’омників для під’ому маломобільних  осіб на кріслах колісних. Пропозиції, направлені після 22.05.2025 року, не розглядаються ( для поштових відправлень дата прибуття на відділення Нової пошти Харків відділення поштомат №43045 – 22.05.2025р.)  . ●  Вартість пропозиції не має перебільшувати 190000,00 гривень ( за 2 одиниці). У випадку, якщо пропозиція вартості перебільшує бюджет, Замовник може відхилити пропозицію. До оголошення переможця інформація про пропозиції не розкривається.   Заявка та документи до неї приймаються в закритих конвертах, з обов’язковим зазначенням на конверті:  теми листа: «Пропозиція на конкурс «Мобільний ступенчатий підйомник для крісел колісних» та найменування учасника конкурсу   Заявки приймаються нарочним (кур’єрською доставкою) за адресою м. Харків, Макіївська 51А, контактний тел 0991610348. Або Нова пошта  : ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЦЕНТР НАДАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ "ВОЛОНТЕР-68" ЄДРПОУ 44808422 Бєлоус Роман Анатолійович 0968405325 ВІДПРАВЛЯТИ НА ОРГАНІЗАЦІЮ. Поштомат "Нова Пошта" №43045 м.Харків Уточнення та питання можете надіслати до 22.05.2025 включно, на електронну адресу  vvolonter68@gmail.com Критерії відбору переможця (в порядку значущості): Кандидат, який набрав максімальну кількість балів обирається переможцем. Максімальна кількість балів 100  балів. Крітерії 1.    Цінова пропозиція вартості під’омника, максімальна кількість балів 50 балів за найнижчу пропозицію. Усі наступні пропозиції отримують бали за спаданням з кроком 10 балів , наприклад 50-10=40, 40-10=30 і так далі. 2.    Функціональні характеристики підйомника (25 балів): відповідність технічним вимогам ( надаються нижче) Відповідність 25 балів,   відсутність  0 балів. 3.    Наявність кодів КВЕД відповідної діяльності 25 балів, відсутність 0 балів. Технічні умови додаються   Технічні умови до Відкритого Тендеру На постачання  Мобільний ступенчатий підйомник для крісел колісних 1. Навантаження 120-180 кг 2.Ширина кріплення для візка регулюється в діапазоні 50-80 см. 3.Вихідна потужність електродвигуна 120 -180Вт 4.Матеріал: високоміцний алюміній 5.Акумуляторна батарея: не менш 13 А/год 24В 6. Запас ходу на одному заряді 500-800 ступеній 7. Наявність сертифікатів якості

Добігає кінця наш черговий проєкт з евакуації, протягом якого було зроблено 103 рейси та евакуйовано майже тисячу осіб із прифронтових територій. Дякуємо усім, хто долучився до цієї справи, підтримав фінансами, ресурсами та інформаційно!

Проєкт «Гідність та безпека» був спрямований на забезпечення базових потреб жінок з інклюзією 25+ (літні жінки, жінки, котрі мають в родині людину з інвалідністю, інклюзією або особу літнього віку), які опинилися у складній життєвій ситуації, особливо в умовах війни. Проєкт реалізовувався протягом 5 місяців за фінансової підтримки агенції «ООН Жінки Україна» ( UN Women Ukraine ) та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ( United Nations Women’s Peace and Humanitarian Fund ). Період реалізації: липень – листопад 2023 року Основні результати проєкту Протягом п’яти місяців проєкту наша команда забезпечила базові потреби жінок, які опинилися в складних життєвих умовах, шляхом надання гуманітарної допомоги: 5000 продуктових наборів (до складу кожного входило 14 різноманітних продуктів загальною вартістю 900 грн); 1000 наборів побутової хімії; 1000 гігієнічних наборів (включали пелюшки, підгузки, урологічні прокладки, вологі серветки). Наша команда адресно забезпечила тисячі жінок та жінок, які піклуються особою з інвалідністю продуктовим набором, наборів з індивідуальними гігієнічними наборами  (пелюшки, підгузки, урологічні прокладки та вологі серветки). Оперативно реагуючи на потреби, члени нашої команди завжди вчасно комплектували й адресно доставляли набори. Гуманітарний вплив Діяльність у межах проєкту відповідала міжнародним гуманітарним стандартам "Сфера" та була спрямована на допомогу вразливим категоріям населення, які найбільше постраждали від війни. Основний акцент було зроблено на підтримці: жінок з інвалідністю; літніх та маломобільних жінок; жінок, які піклуються про людей з інвалідністю. Реалізація цих проектів може вважатися оптимальним прикладом фінансового інструментування міжнародними фондами підтримки місцевих ініціатив у кризових ситуаціях.

Цей звіт представляє результати дослідження, проведеного серед бенефіціарів громадської організації "Центр надання гуманітарної допомоги "Волонтер-68", з метою визначення їхніх соціально-демографічних характеристик та актуальних потреб. Опитування охопило 555 респонденток, серед яких жінки з інвалідністю, маломобільні особи, а також ті, хто доглядає за лежачими хворими або людьми з інвалідністю. Дослідження базується на даних, зібраних у період з 17 вересня по 28 листопада 2024 року  та включає аналіз отриманої інформації через чотири фокус-групи . Звіт містить глибокий аналіз життєвих викликів, потреб та рівня соціальної підтримки, необхідної цим групам населення.

Триває проект «Гідність та безпека. Сфокусована допомога» , який розпочався в червні 2024. По суті та формі він продовжує проект «Гідність та безпека», який здійснювався нашою організацією за фінансування «Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги»  з 15.06.2023 по 30.11.2023. Проте з тією відмінністю, що до завдань новітньої версії проекту додалася функція екстреного реагування на виклики воєнного часу. Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги (WPHF)  фінансує міжнародні програми, що опікуються адвокацією прав жіноцтва. Фонд є партнером у першу чергу аґенції Жінки ООН , а також національних урядів та локальних гуманітарних організацій, особливо очолюваних жінками. В центр його уваги потрапляють програми, спрямовані на захист прав жінок, упосліджених недорозвиненими суспільними інститутами, різного родами кризами та конфліктами, наслідки яких найбільше зачіпають жінок. Приміром, коли восени 2024 року через активізацію бойових дій розпочалася евакуація мешканців Вовчанського та Куп’янського районів, Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги  екстрене виділив кошти на рятувальні операції цивільного населення. Новий проект з адресного надання гуманітарної допомоги в м. Харків, що наразі реалізується ГО «ЦНГД «Волонтер-68» , також фінансується Жіночим фондом миру та гуманітарної допомоги. Зокрема, йдеться про продуктові та гігієнічні набори для харків’янок старшого віку та жінок з інвалідністю. Крім того проект «Гідність та безпека. Сфокусована допомога»  розповсюджується на переселенок тієї ж категорії, у чому і полягає екстреність реагування. В програмі чітко визначені фокус-групи: жінки старшого  віку; жінки, що доглядають за родичами з інвалідністю; жінки-ВПО з інвалідністю 25+; жінки-ВПО з дітьми. Гуманітарна місія та її ефективність Діючи відповідно до гуманітарних стандартів "Сфера", наш центр значно інтенсифікував допомогу вразливим верствам населення Харкова. Втім, цю діяльність ми впроваджуємо з перших днів війни поза рамками проектів, що фінансуються зовні. Впродовж реалізації проекту «Гідність та безпека» нам вдалося надати допомогу понад 1400 бенефіціаркам. І в наслідок набутого досвіду через безпосередній контакт, а також шляхом періодичного телефонного  опитування, ми дійшли висновку, що необхідно категоризувати список реципієнток допомоги з метою оптимізації її надання. Адже є ті, для кого гуманітарна допомога – питання виживання, а для когось вона менш нагальна. Поінформованість у цьому плані дозволяє нам економити обмежені ресурси, забезпечуючи потреби найбільш нужденних у більшому обсязі. Це відчутно спрощує логістику і воднораз підвищує ефективність допомоги. Тож озброєні попереднім досвідом під час реалізації «Гідність та безпека. Сфокусована допомога» лише за звітні півроку нам вдалося допомогти 4,030  бенефіціаркам. Результати роботи Продовольча та гуманітарна допомога 2 541 продовольчий набір було передано 2 041 особі. 902 гігієнічні набори, включно з 505 наборами гідності для жінок. 100 осіб отримали засоби для особистої реабілітації (тростини, ходунки, стільці-туалети тощо). 80 родин забезпечені спеціальними наборами на випадок блекаутів (ліхтарики, пауербанки, ковдри). Евакуація та транспортна підтримка 327 людей евакуйовано з небезпечних зон або перевезено в межах соціального патронажу. Психологічна підтримка та кейс-менеджмент 559 осіб отримали консультації, психологічну допомогу та послуги кейс-менеджменту. Завдяки персональному супроводу та направленню до відповідних служб постраждалі змогли отримати необхідні послуги та відчули впевненість у подальшій підтримці. Інклюзивність та покращення умов у прихистках У Харкові встановлено три пандуси: два у шелтерах для покращення умов проживання, ще один – на залізничному вокзалі Харків-Пасажирський для розширення доступу осіб з інвалідністю до послуг станції та прихистку вокзалу. Підготовлено до зими прихисток для маломобільних осіб, що гарантує безпечні умови перебування в холодний період. Результати роботи Продовольча та гуманітарна допомога 2541  продуктовий набір отримали жінки з інвалідністю. 902  гігієнічні набори, з них 505  – набори гідності для жінок, які постраждали від бойових дій. 100  осіб отримали засоби для реабілітації (тростини, ходунки, стільці-туалети тощо). 80  родин забезпечено енергетичними наборами. Евакуація та транспортна підтримка 327  осіб евакуйовано з небезпечних зон або перевезено в межах соціального патронажу. Психологічна підтримка та кейс-менеджмент 559  осіб отримали консультації, психологічну допомогу та послуги кейс-менеджменту. Завдяки персональному супроводу та спрямуванню до відповідних служб постраждалі змогли отримати необхідні послуги та відчули впевненість у подальшій підтримці. Інклюзивність та покращення умов у прихистках Встановлено три пандуси : два – у шелтерах для покращення умов проживання, один – на залізничному вокзалі Харків-Пасажирський  для розширення доступу осіб з інвалідністю до послуг станції та прихистку. Підготовлено до зими прихисток для маломобільних осіб, що гарантує безпечні умови перебування в холодний період. Моніторинг потреб та забезпечення прозорості допомоги Проведено 500+ домашніх опитувань  для оцінки актуальних потреб та перевірки відбору бенефіціарів. Формуються списки найбільш вразливих категорій , що дозволяє вдосконалювати механізми розподілу допомоги. Ми вважаємо реалізацію цих проектів вдалим прикладом фінансового інструментування міжнародними фондами підтримки місцевих ініціатив у кризових ситуаціях.