«Шлях до безпеки: історія Світлани»Гуманітарна послуга евакуації допомагає жінкам, постраждалим від війни

  Родина Світлани усе життя прожила у селищі Плоскому Великобурлуцького району. Але комфорт повсякденного життя зруйнувала війна. Коли лінія фронту почала просуватися все ближче до їх домівки і виконавчі органи почали висловлювати поради щодо їхньої евакуації — перед ними постало питання про безпеку їх подальшого перебування там. 

Світлана прийняла важке рішення покинути все, що вона знала та евакуюватися зі своєї домівки, щоб забезпечити хоча б умовну безпеку для своєї літньої матері Ніни Тимофіївни та 13-річного Максима. Коли рішення про евакуацію вже було прийняте, на їх шляху з’явилася непередбачувана проблема. Світлана пошкодила ногу і не могла пересуватися без милиць. Під час пошуку можливих рішень щодо їхньої складної ситуації, Світлана дізналася, що в Харкові діє команда ГО «ЦНГД “Волонтер-68”», яка безоплатно допомагає з евакуацією маломобільних осіб. Тоді вони звернулися до гарячої лінії ГО «ЦНГД “Волонтер-68”».

Саме таким жінкам, як Світлана, допомагає ГО «ЦНГД “Волонтер-68”» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

 Наші хлопці приїхали до села Плоске рано вранці. Дорога була непростою, але справжні труднощі чекали вже на місці. Автомобіль швидко завантажили найнеобхіднішими речами — тим, що люди змогли взяти із собою, залишаючи дім.

 Пані Світлану довелося переносити на руках: через зламану ногу вона не могла самостійно пересуватися. Розуміючи, що попереду тривала дорога, команда подбала про кожну дрібницю. Із речей, які були під рукою, хлопці змайстрували імпровізовану підставку для ноги, щоб зафіксувати її в зручному положенні та мінімізувати біль під час переїзду. Їхали максимально обережно, з постійними зупинками, аби перевірити стан пані Світлани.

 Хоча дорогою родині пощастило уникнути обстрілів, сама евакуація була складною та виснажливою. У безпосередній близькості до лінії фронту волонтери не могли покладатися на системи GPS — сигнал зникав або був ненадійним. Тож орієнтуватися доводилося за паперовими мапами й власним досвідом. У якийсь момент евакуаційна бригада звернула не на ту дорогу. Схожі пейзажі -поля, посадки й ґрунтові шляхи - збивали з пантелику, і лише за кілька кілометрів стало зрозуміло, що маршрут обрано помилково. Довелося зупинятися й повертатися назад, втрачаючи дорогоцінний час.

  Під час об’їзду машина зачепила колесом густі кущі на узбіччі - колесо пробило. Волонтери швидко орієнтувалися: замінили колесо просто на місці, серед поля, попри напругу й постійне усвідомлення небезпеки. Для родини ці хвилини тягнулися особливо довго, але бригада діяла спокійно та злагоджено.

  Кінцевим пунктом маршруту був Харків. Уже в дорозі команда почала шукати варіанти житла. Під час поїздки Світлана зв’язалася з ріелтором і змогли домовитися про квартиру — щоправда, заселення було можливе лише наступного дня.

  Того ж вечора евакуйованих доправили до розподільчого центру за адресою проспект Миру, 102. Там вони змогли перепочити, переночувати в безпеці та набратися сил. А вже наступного дня — переїхати до нової квартири й почати життя з чистого аркуша.

  Вмістити все життя в одну валізу — виклик, з яким зіткнулися тисячі українців, вимушених покинути свої домівки через війну. Родина Світлани — не виняток. Обираючи, що взяти із собою в нове життя, вона насамперед подбала про харчі. Тепер, у незнайомому місті, банки з домашньою консервацією стали теплим, хоч і болісним нагадуванням про дім, у якому Світлана виросла й будувала плани на майбутнє. Майбутнє, вирване з її рук війною, яке тепер житиме лише в таких маленьких, але важливих відгомонах минулого.

Проєкт впроваджується ГО «ЦНГД «Волонтер-68» за технічної підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) Women's Peace & Humanitarian Fund. 

WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.