.png)
В ГО «ЦНГД «Волонтер-68» існує спеціальний підрозділ, який за формою та суттю своєї діяльності, називається «Піклувальниця». На сьогодні це жінки – переважно ВПО – котрі мають попередній досвід у сфері соціальної або медичної підготовки.
Вони працюють в харківських гуртожитках, де наразі мешкають літні люди, евакуйовані із зон бойових дій та загрожених територій. Всі вони мають статус ВПО і в більшості страждають через серйозні фізичні обмеження.
В середньому кожна з піклувальниць має близько п’ятнадцяти підопічних. В їхні обов’язки входить нагляд за дотриманням належного гігієнічного режиму, режиму харчування, а також вчасного прийому ліків.
В соціальному плані наші колеги можуть допомогти з купівлею продуктів, ліків тощо. Можуть викликати лікаря або зв’язатися з кейс-менеджерами, наприклад, з юридичних питань або забезпечення гуманітарною допомогою, транспортування чи будь-яких особистих проблем, що виникають у бенефіціаров і бенефіціарок ГО «ЦНГД «Волонтер-68».
Але головним «робочим моментом», що випливає з самою природи їхньої діяльності, є психологічна підтримка та емоційна віддача під час спілкування піклувальниць зі своїми підопічними. Вислуховувати, заспокоювати, вселяти надію у серця літніх, часто-густо дезорієнтованих, часом дуже хворих людей є щоденним завданням наших колег.
А ось залишатися при цьому емпатичними та позитивними є передумовою професійного і глибоко відповідального виконання своїх обов’язків.
Здавалось би, все це сухі факти і функції виконавців, але за цим ховаються людські відносини не зрідка дуже високої емоційної напруги. Підопічні тужать за піклувальницями: тут є місце усьому – образи, секрети, ревнощі. На гребені цього емоційного валу в режимі психологічних гойдалок піклувальниці серфінгують довше, ніж триває їхня зміна.
Аби зміцнити стресостійкість та підвищити загальну обізнаність наших піклувальниць в ГО «ЦНГД «Волонтер-68» започаткували і провели серію навчальних курсів, які стосувалися психології, домедичної допомоги, реабілітології і правових аспектів догляду за вразливими категоріями населення. В такий спосіб ми намагаємося виразити повагу та зацікавленість в особистісному зростанні та душевному спокої наших колежанок.
На початку весни на пострадянському просторі прийнято вітати жінок із «жіночим днем». Який би вульгарно статевий характер не набула ця червона дата в колишньому СеРеСеР-і, День Солідарності жінок усе-ж-таки знаменує собою ґендерну емансипацію та соціальний прогрес, а не чоловічу увагу з квіточками.
Проте соціальний прогрес, ушляхетнений жіночою вдачею, робить його, як видається, незрівнянно більш інклюзивним для всіх верств, відгалужень та ніш, що з них людство складається.
Й символом цього кращого більш інклюзивного світу, який не залишає поза бортом ані бідних із хворими, ані всіляко неформатних з небінарними, напевно можна вважати фігуру Піклувальниці.
Тож, попри те, що початок березня в наших краях традиційно сирий та зимний, а за теперішніх часів ще й вибуховий та кривавий, ми вітаємо наших піклувальниць, а заразом і всесвітнє жіноцтво зі світлим святом Емпатії і Прогресу.